Радять купувати генератори та паливо — до чого готуватися взимку

В Україні стартував опалювальний сезон. Поки влада в традиційній манері рапортує про готовність до холодів, міжнародні організації попереджають про ризики тривалих блекаутів і можливі перебої з подачею води та тепла. До того ж цього року Україна входить у зиму з найнижчим обсягом запасів газу. З огляду на все це експерти радять українцям закуповувати генератори та паливо, а також максимально підготувати всі внутрішньобудинкові комунікації до холодів.

"Не забувайте про генератори"

Днями в Україні стартував опалювальний сезон. У більшості міст країни тепло вже почали подавати до соціально значущих бюджетних установ, таких як школи, лікарні та дитячі садки.

Житловий фонд традиційно підключать трохи згодом. "Україна стоїть на порозі опалювального сезону. Уряд, обласні військові адміністрації та влада громад синхронно працюють за трьома ключовими напрямками для того, щоб узимку у всіх будинках було світло і тепло ", – написав у своєму телеграм-каналі прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За словами прем'єра, серед напрямків роботи – підготовка інфраструктури, накопичення ресурсів та створення децентралізованої генерації.

Тим часом прогнози щодо майбутнього опалювального сезону дуже неоднозначні. Українська влада традиційно заявляє про високу готовність, а ООН лякає тривалими блекаутами. Зокрема, як йдеться у доповіді спостерігачів ООН, цієї зими відключення електроенергії можуть тривати від 4 до 18 години щодня.

"Ця зима буде дуже складною. Люди, ймовірно, зіткнуться з регулярними відключеннями електроенергії по всій країні. Будь-які нові атаки, які призведуть до більш тривалих відключень, можуть мати катастрофічні наслідки ", - заявила керівник моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл. .

Зазначається, що взимку наслідки руйнування енергосистеми можуть бути ще серйознішими, а відключення електроенергії триватимуть від 4 до 18 години щодня.

Утім, у Міненерго такий сценарій різко спростували. "Ми викликали їхніх представників, щоб зрозуміти, звідки такі розрахунки. Виявилося, що вони не мають реальних аргументів", – заявив міністр енергетики Герман Галущенко. Щобільше, за його словами, ця зима може пройти зовсім без відключень світла, якщо росіяни не зашкодять вже відновленим або енергооб'єктам, які досі вціліли.

Водночас як каже ексміністр енергетики Іван Плачков, таке формулювання в нинішніх умовах може бути надто оптимістичним і надто заспокійливим. "

Що значить якщо не буде обстрілів? У нас що війна закінчилася, щоб не було обстрілів енергетичної інфраструктури? Я вважаю, що це дуже оптимістична і заспокійлива заява. Чого, на мій погляд, сьогодні робити не варто. Навпаки, людям потрібно говорити, що є дефіцит потужностей, який становить близько 5 гВт. І цей обсяг буде потрібен під час низьких температур. Тому готуйтеся, не забувайте про генератори, не забувайте про дизельне паливо. Також потрібно пам'ятати про енергозбереження, скорочувати споживання енергоприладів і, звичайно ж, не забувати про оплату рахунків, щоб енергетики могли утримувати систему", – сказав Плачков.

Не має особливого оптимізму і енергетичний експерт Олег Попенко. "Неможливо підготуватись на 80-100%, коли 85% мереж потребують ремонту. 85-90% житлового багатоквартирного фонду вимагають термінового капремонту. А борги за комуналку, зокрема за тепло, становлять десятки мільярдів гривень ", - сказав Попенко.

За його словами, будь-який опалювальний сезон ще до початку повномасштабної війни був в Україні складним. "А тепер, враховуючи зростаючі борги, технічне оснащення ТЕЦ погіршилося і відсутність коштів у місцевих рад, можна припускати, що майбутній опалювальний сезон буде ще гіршим, ніж минулий. Якщо зима буде теплою, то пройдемо без великих втрат. А якщо буде -10 і нижче, і така температура триватиме 2-3 тижні, то це буде складно для всіх нас", – сказав Попенко.

Хоч як би там було, українцям не зайвим буде підготуватися до холодів самостійно, радить Попенко. "Якщо говорити про багатоквартирний фонд, то потрібно перевірити технічний стан інфраструктури всередині будинку. Труби гарячої та холодної води, каналізація, електричні мережі. Усе перевірити і максимально зробити поточні ремонти. І друге — це максимально забезпечити безперебійну подачу електроенергії. Закупити резервні системи на насосні групи будинків, які вище 9 поверхів. У приватному секторі ситуація простіша. Якщо у вас є гроші, то ви можете купити твердопаливний котел, генератор тощо. Але на це потрібні великі гроші. Я прораховував скільки коштуватиме забезпечити проходження опалювального сезону. Для приватного сектору — це приблизно 200 тис. грн", – сказав Попенко.

Чи вистачить ресурсів?

Одне з питань, яке гостро стає напередодні кожного опалювального сезону в Україні, — це питання ресурсів. А саме газу та вугілля. І якщо вугілля в Україні сьогодні надміру, оскільки майже всі ТЕС, які його використовували зруйновані, то питання газу, як і всієї газотранспортної системи, сьогодні як ніколи актуальне.

Як запевняє прем'єр-міністр, у газових сховищах Україна накопичила понад 12 млрд куб. м газу, що достатньо для проходження опалювального сезону. "Наразі маємо в газосховищах 12,2 млрд куб. м блакитного палива, а також 3,1 млн тонн вугілля на складах. Цього достатньо для проходження зими. Усі дев'ять енергоблоків АЕС, підконтрольні Україні, зараз працюють", – сказав прем'єр.

Нагадаємо, до війни "нормальним" обсягом газу у сховищах вважалося 19-22 млрд куб.м. газу. "Я б не говорив, що цього достатньо. Минулого року ми виходили в опалювальний сезон із 13,5 млрд, роком до цього - із майже 15 млрд. А зараз 12,7 млрд. Це на 1,5-2 млрд менше. Це великий обсяг. Я не думаю, що споживання на стільки сильно так зменшилося. Це критична цифра. Ми не знаємо яка буде зима. Якщо холодною, то буде проблема", – вважає Плачков.

До того ж за його словами, зменшення закачаного до сховищ впливатиме на тиск у системі, а відповідно, і на обсяг газу, який можна відібрати за певний час. "Чим менший тиск, тим менший обсяг ми можемо взяти. Якщо, наприклад, при 20 млрд, ми могли відбирати по 200 млн на добу, то за 10 - 12 млрд замість 200, ми зможемо брати 50 млн куб. м", – сказав Плачков.

Кінець транзиту російського газу: три сценарії майбутнього

1 січня 2025 року закінчиться дія великого контракту, який регулює транзит російського газу через Україну, продовжувати який українська влада не має наміру. А разом із транзитом припиняє роботу і нафтопровід "Дружба". На його південній гілці нафту отримували Словаччина, Чехія та Угорщина.

Водночас просто взяти та перекрити вентиль, як каже Плачков, буде недостатньо. "Якщо не буде транзиту, то нам потрібно буде заповнити ГТС власним газом, щоб підтримувати тиск. І з цим можуть бути складнощі. Критичної ситуації, коли споживачі залишаться без газу, можуть і не бути. Але проблеми з тиском будуть", – сказав Плачков. .

Крім того, газова інфраструктура України, яка досі значно не пошкоджена, може стати військовою ціллю ворога, якщо російський газ більше не надходитиме в українські трубопроводи.

Тому сьогодні активно обговорюються альтернативні варіанти. Один із них — заміна транзиту "російського" газу на "азербайджанський". Іншими словами, європейські країни укладають контракти на постачання газу з Азербайджаном, Туркменістаном чи будь-якою іншою країною, а Україна продовжує транзит, але вже "де юре" не російського газу і не має контрактів з агресором. Простіше кажучи, не було б жодних змін у газових потоках: трейдери ЄС купували б газ у Азербайджану, який купував би газ у Росії.

Ще один варіант – це нова угода між ЄС, Україною та Росією. Трейдери ЄС могли б купувати російський газ на російсько-українському кордоні в Суджі та бронювати транзитні потужності через інфраструктуру трубопровідної мережі України для доставки "свого" газу до європейських країн. До війни Україна наполягала на такому підході, який відповідає регулюванню ЄС. Але за нинішніх обставин неясно, чи буде він, як і раніше, вигідним для України.

Хоч би як там було, Україні навряд чи вдасться підтримувати колишні обсяги транзиту, що вдарить по доходах країни. З комерційної точки зору, Україні потрібна мінімальна потужність близько 27 млн ​​куб. м на день для роботи. Щоденна технічна потужність українського транзиту набагато вища (244 млн. куб. м на день), ніж те, що заброньовано (72 млн куб. м) або фактично транзитовано (40-50 млн куб. м).