Підвищення податків в Україні — за що заплатимо більше та чому цілі галузі можуть піти в тінь

В Україні очікується чергове підвищення податків. Цього разу влада планує підвищити військовий збір на різні види операцій від 5 до 30%. Кабмін уже затвердив законопроект. Якщо ВР його прийме, то для українців миттєво подорожчає низка товарів та послуг. Починаючи від автомобілів та квартир, і закінчуючи паливом, мобільним зв'язком та ювелірними виробами. А із зарплат та доходів доведеться віддавати більше. Новини.LIVE розбиралися, як підвищення військового збору вплине на життя українців і який альтернативний варіант розглядають у Раді.

Які податки збільшаться

Кабінет міністрів України схвалив та направив до Ради законопроект про підвищення військового збору з 1,5 до 5%. Також, згідно із законопроектом, військовий збір хочуть запровадити для фізосіб підприємців (ФОП), які сьогодні його не платять.

Зокрема, щодо ФОП, то пропозиції такі:

• Введення військового збору для юридичних осіб розміром 1% від обороту (йдеться про юрособи, які є платниками податку на прибуток, та платниками єдиного податку третьої та четвертої груп).
• Введення військового збору для ФОП, які є платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп, розміром 5% від двох мінімальних зарплат на місяць (потрібно додатково сплачувати 800 грн).
• Встановлення військового збору для ФОП, які є платниками єдиного податку третьої групи, лише на рівні 1% від доходу.

Крім цього пропонується запровадити військовий збір на такі операції:

• Продаж нерухомості - 5% від продажу нерухомого майна
• Перша реєстрація авто – 15% від вартості транспортного засобу
• Продаж ювелірних виробів – 30% вартості проданих ювелірних виробів
• Стільниковий зв'язок - 5% від вартості послуг
• Операції з банківськими металами – за ставкою 5% вартості

Цим же законопроектом уряд пропонує вести:

• Щомісячні авансові внески з податку на прибуток для підприємств, що продають пальне, із розрахунку 0,5 мінімальної зарплати на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання пального
• Акциз на солодке газування за ставкою 0,1 євро за літр
• Ввести ПДВ для імпортних товарів за ціною від 45 до 150 євро

Такі непопулярні пропозиції викликані колосальним бюджетним дефіцитом та необхідністю покривати мобілізаційні витрати. До речі, тільки на грошове забезпечення військовослужбовців вже цього року не вистачає 36% від необхідної суми, або 430 млрд. грн. (майже 10 млрд. дол.).

"Якщо ми не знайдемо ці кошти, то у вересні можуть бути перебої з грошовими виплатами. І я про це відверто говорю. Тому зараз критично важливо ухвалити необхідні рішення", — сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

"Дійні корови"

Як випливає із запропонованих змін, особливу ставку зроблено саме на доходи громадян. За словами Марченка, державний сектор виплачує "білі" зарплати, з яких утримуються офіційні податки. Водночас частина громадян не сплачує ПДФО, військовий збір та ЄСВ, обираючи мінімальну зарплату або оформлюючи ФОП.

"У нас із офіційно працевлаштованих 70% — це державний сектор, де не можна приховати свою заробітну плату, але від усіх працюючих у країні частка держсектора незначна. Саме тому розширення бази оподаткування військовим збором — правильний крок, щоб кожен громадянин України, який працює, мав можливість зробити свій внесок у підтримку Збройних сил", — заявив Марченко.

У разі підвищення військового збору до 5%, яке запропонував Кабінет міністрів, кожен українець із мінімальною зарплатою віддаватиме по 400 грн на місяць, а із зарплати у 20 тис. грн стягуватиметься вже по 1 тис. грн.

Загалом, як підрахували в Центрі економічної стратегії, три чверті всіх додаткових надходжень мають принести два джерела: 1% від доходів юристів на загальній системі, по суті податок на обіг, а також підвищений ЗС до 5% з доходів громадян.

Ще до цієї групи можна додати 5% на мобільний зв'язок та авансові внески з податку на прибуток паливних мереж у прив'язці до об'єму резервуарів.

За розрахунками операторів ринку палива, такі нововведення призведуть до подорожчання ціни палива на 2,5 грн. І це додатково до зростання цін, що прогнозується, пов'язане зі збільшенням акцизу з 1 вересня 2024 року і з 1 січня кожного року до 2028 року.

"Вибачте за метафору дійних корів, але вона точно описує цю групу — джерела, з яких уряд очікує легко та прогнозовано зібрати податки", — зазначає податковий експерт Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

За його словами, основний "удар" візьме на себе саме білий бізнес та громадяни.

Загалом запропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників", — наголошує Гайдай.

Автодилери в очікуванні обвалу продажу та повернення "схем"

Готуються до можливих змін і автосалони. За словами Олега Назаренка, у разі схвалення законопроекту продажі нових автомобілів можуть зруйнуватися.

"Авторинок і так упав. Минулого року було продано лише 65 тис. нових авто. Тоді як у довоєнний час ця цифра становила понад 100 тис. автомобілів. Сьогодні середня вартість нового автомобіля 40 тис. дол. тому далеко не всі готові будуть переплатити 15% від цієї суми. 99% людей чекатимуть поки його скасують і не оновлюватимуть свої транспортні засоби. Ремонтуватимуть старі. Подорожчає сервіс, бо буде більший попит, більше ремонтів", — вважає Назаренко.

Якщо зараз, як каже директор дилерської мережі "Автотрейдинг Атол Груп" Галина Шипулова, при купівлі авто середнього класу споживач сплачує при реєстрації від 30 до 80 тис. грн податків та зборів, то після запровадження змін ця сума зросте до 180-280 тис. грн.

"З огляду на тенденцію загального погіршення добробуту населення, це може призвести до падіння продажів у 3 рази, чи навіть більше", — цитує Шипулову AUTO-Consulting.

У той же час, як розповідає співвласник групи компаній VIDI Олександр Джуринський, запропоновані новації обурили всіх операторів ринку та створили нездоровий ажіотаж серед покупців.

"За нашою статистикою, дійсно, кількість контрактів на купівлю авто має певне зростання. Але ми точно не може говорити про якийсь аномальний ажіотаж або про те, що українці викупили всі авто та автосалони порожні ", — розповів Джуринський.

Зауважимо, що під категорію першої реєстрації підпадають також пригнані автомобілі з-за кордону. На вторинний ринок нововведення прямо не впливають. Але, як каже Джуринський, і там теж варто очікувати зростання цін.

"Клієнт, який хотів купити нове авто, його вже купити не зможе, і натомість придбає вживане авто, тому це спровокує зростання цін на вживані авто, які вже мають українську реєстрацію. З них клієнт не платитиме жодних податків. Обсяг додаткового попиту на такі авто становитиме, за даними AUTO-Consulting, до 300 тис. авто на рік — це величезний тиск на внутрішній ринок. І що дуже важливо - з цих авто держава майже не отримає податків. Ще важливий момент - неминуче повернуться "сірі" схеми ухилення від сплати податків шляхом заниження реальної вартості авто", — зазначає Джуринський.

Нерухомість: продавцям радять поквапитися

Що стосується ринку нерухомості, то, за словами президента Асоціації фахівців з нерухомості України Олени Гайдамахи, зміни, запропоновані урядом, чекатимуть лише тих власників, які продають нерухомість, яка була у власності менше трьох років або ж проводять другий продаж у поточному році.

"Тоді виникає податок 5% від вартості у вигляді військового збору. Тобто, існуючі 1% держ.мита, плюс 1% Пенсійний фонд, плюс 5% ПДФО, плюс 5% військовий збір. Разом 12% від вартості нерухомості ", — підрахувала Гайдамаха.

За її словами, найнеприємніше для власників та інвесторів. Якщо це третій продаж цього року або другий, але право власності менше трьох років, то до існуючих 19% додається ще 5% військового збору та сумарно маємо податків 24% вартості нерухомості.

"Звісно, зараз цей законопроєкт можуть і не ухвалити, але в майбутньому все до цього йде. Тому тим власникам, які планують продаж, особливо коли це не один продаж або Ви щойно набули право власності і три роки спливе ще не скоро, дуже раджу вже думати про початок продажу", — каже Гайдамаха.

При цьому, як вважає ріелтор Поліна Цивільська, як саме вплине впровадження військового збору на ціну нерухомості, передбачити важко. "Або квартири подорожчають на 5%, що навряд чи. Адже люди просто не платитимуть більше грошей, ніж мають. Або власники отримуватимуть менше грошей, бо сплатять їх у вигляді відсотка державі. Що ймовірніше ", — вважає Цивільська.

За ювеліркою – до Туреччини

Ще одна група товарів, яка суттєво може зрости у ціні – це ювелірні вироби. Як зазначають у ГО "Ювеліри України", можливі зміни у податковому законодавстві містять одразу дві норми, які вплинуть на вартість. З одного боку дорогоцінні метали оподатковуються 5% військовим збором під час продажу у вигляді банківських металів і вони ж обкладаються 30% військовим збором під час їх продажу як готовий ювелірний виріб.

"Тобто загальне навантаження військовим збором цієї групи товарів зросте до 36-42%, оскільки переважна кількість металу для виробів виготовляється з придбаних банківських металів, а їхня витрата залежить від технологічних процесів обробки та складності готової продукції", — підрахували в організації.

Водночас, за словами президента Союзу ювелірів України Дмитра Видолоба, такі новації просто знищать легальний ювелірний ринок.

"Ніякий відкладений попит українську ювелірну галузь не врятує. Бо ціни вимушено зростуть настільки, що українським панянкам буде дешевше їздити до ближнього зарубіжжя, наприклад, до Туреччини, що входить до четвірки лідерів ювелірного виробництва у світі, та в поєднанні з приємним відпочинком чи активним бізнесом купувати собі прикраси там, а не в українських ювелірів. Або приватні байєри організують бізнес із доставки ювелірних прикрас з-за кордону на замовлення українських клієнтів, і це буде теж дешевше за український продукт. Але тоді не буде вітчизняного ювелірного мистецтва, виробництва, торгівлі та легального ювелірного ринку", — каже Видолоб.

Хоч як парадоксально, насамперед постраждає брендовий сегмент, оскільки цінові показники переважно уніфіковані і на внутрішньому ринку, і за кордоном.

"А сегмент срібних виробів середньостатистичного споживача перейде до ніші виробів з недорогоцінних металів і в тінь", — повідомили в організації "Ювеліри України".

Альтернатива — підвищити ПДВ

Варто зазначити, що пропозиції Мінфіну розкритикував не лише бізнес та профільні організації, а й експерти. Днями 13 аналітичних центрів оприлюднили спільну заяву, в якій висловили думку, що набагато раціональнішим було б підвищення ПДВ.

"Можливим раціональним рішенням пошуку додаткових надходжень могло б бути підвищення ставки ПДВ на 4-5 процентних пунктів", — йдеться у заяві.

Свою позицію там аргументують тим, що від ПДВ практично неможливо ухилиться. "Підвищити ПДВ — найпростіше, ми просто змінюємо цифру і нічого не змінюємо в адмініструванні. Навіть людина, яка повністю працює, не те, що в сірому, а навіть у чорному сегменті економіки, наприклад, торгує наркотиками чи контрабандою, все одно частково змушена платити ПДВ, бо заїжджає на заправку, купує продукти, одяг", — пояснює директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Водночас аналітики наголошують, що одночасно з впровадженням тимчасових заходів необхідно невідкладно реалізувати системні зміни, які дадуть додаткові надходження до держбюджету наступного року, а саме:

• Для мінімізації "тіньових схем" та наповнення бюджету необхідно забезпечити якнайшвидше проведення інституційних реформ — перезавантаження Митної та Податкової служб
• Поліпшити адміністрування податку на нерухоме майно та використати весь потенціал цього податку
• Максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування

Про те, що замість підвищення військового збору не виключається підняття ПДВ, заявив і спікер парламенту Руслан Стефанчук. "Є філософія, яку запропонував уряд - у багатьох місцях взяти небагато. Є інша модель - взяти один податок, а саме податок на додану вартість і підвищити його на певний відсоток. Дуже багато чого залежатиме від того, як буде проведено дискусію в профільному комітеті" , — заявив Стефанчук.

Однак очевидно одне — підвищення податків не уникнути. "Рада ж абсолютно реалістична. І ми усвідомлюємо, що ми можемо або збільшувати надходження до бюджету шляхом підняття оподаткування, або через емісію. Емісія — це не вихід. Тому ми не можемо цього допустити. Ми повинні звертатися до народу України різними способами, щоб ЗСУ мали фінансову підтримку", — заявив Стефанчук.